урок 6 Речові історичні джерела. Музеї

Тема уроку: Речові історичні джерела. Музеї .
Мета: пояснити, яку роль у дослідженні минулого відіграють речові історичні джерела; ознайомити з працею археологів та їх відкриттями; ознайомити із метою створення музеїв, характером експонатів, які в них зберігаються.
Поняття: археологія, археолог, речові  джерела, музей
Персоналії : В. Хвойка
На уроці навчитеся:
застосовувати поняття "археологія", "речові  джерела", "музей", "історичний заповідник"; дізнаєтеся про те, як історики довідуються про минуле на основі археологічних розкопок, наводити приклади речових джерел
! Уважно прочитайте текст. Запишіть визначення понять у зошити. Виконайте завдання до уроку та  для закріплення матеріалу.
Дайте відповіді на запитання:
1.     Наведіть приклади усних історичних джерел.
2.     Як мова допомагає зберігати історичне минуле?

3.     Про що ми можемо дізнатися з легенд, билин, переказів, приказок та прислів'їв?
План:  
1.     Археологія як наука.
2.     Як працюють археологи.
3.     Де зберігаються речові джерела.
Відгадайте загадку 
Щоб історію писати, треба так багато знати:
І літопис прочитати, що монах давно писав.
Документи повивчати, ті, що князь колись складав,
І послухати легенди, давні вірші і казки.
Сиві думи, що складались всім народом залюбки,
Роздивитись давній посуд, і прикраси, і взуття.
Дивний одяг, що носили наші предки за життя.
Все зробив історик вправно, все читав і розглядав
І завзято та докладно нам історію писав.
Що ж йому допомогло? Історичне... .

? На які види поділяються історичні джерела?
Як історичні джерела ми вивчали?
🔺Розподіли історичні джерела по групах
? Укажіть, до якої групи джерел відносять речі, зображені на малюнках.

1. Археологія як наука.
         Вивчати минуле, iсторикам допомагають слiди життя, залишенi людьми, якi вiдшукують археологи.
Археологія - наука, що вивчає історичне минуле людства на основі речових джерел


Речові джерела — усе, до чого можна доторкнутися руками: від стародавніх будівель до пам’ятників і механізмів.
   Уся історія народів, що передувала появі писемності, може бути вивчена лише за речовими джерелами. Враховуючи, що люди існують на нашій планеті близько 3 млн. років, дописемна історія, або, як її називають західні дослідники, передісторія, складає в цілому 99 % історії людства. Іншими словами, більша частина історії людства досліджується лише за археологічними даними, і лише незначна частина - за писемними джерелами.  
    Але речові пам'ятки на відміну від писемних не містять прямої розповіді про історичні події і засновані на них висновки - результат наукової реконструкції.
?        Про археологію говорять, що це наука, «озброєна лопатою». Як ви гадаєте, чому?
          Мабуть, ви замислювалися над тим, як опиняються глибоко під землею речi, якими користувалися люди. Уявiть, що дуже давно слов’янське поселення оточили вороги. Хто встиг залишити поселення, свої речi вони забрали або сховали, розраховуючи повернутися. Пiсля запеклої боротьби вороги захопили поселення.  Бiльшiсть споруд було зруйновано, їхнiх мешканцiв убито, а  інших забрано у полон. Минали роки. Залишене поселення з часом остаточно зруйнувалося, вкрилося пилом. Пригадайте як часто доводиться вдома витирати пил з речей. Скiльки ж пилу вкрили речi, залишенi людьми 2 тис. рокiв тому? Отже, пiд великим шаром грунту можуть опинитися рiзноманiтнi речi.
2. Як працюють археологи.
  Працюючи як детективи, археологи-науковці відшукують у землі та на її поверхні свідчення про життя людей у минулому. Важливою складовою роботи археологів є встановлення часу, виникнення різноманітних пам’яток, їхнього віку. Досліджуючи залишки глиняного посуду, будівель, знарядь праці, зброї, прикрас, археологи допомагають історикам зробити висновки про  життя людей. Іноді поруч із залишками діяльності людей учені знаходять кістки тварин, зерна рослин. Завдяки таким знахідкам вони роблять висновки пpo те, які рослини і тварини оточували людей у той час, як розвивалося тоді господарство. Сьогодні існує навіть підводна археологія, що досліджує дно морів, залишки предметів і кораблів, які їх перевозили.
Власне розкопкам передує археологічна розвідка. Для цього уважно вивчають писемні джерела, оглядають місце майбутніх розкопок. Потім закладають пробний розкоп - вузьку траншею, що має виявити, чи є в ґрунті цікаві для археолога предмети людської діяльності. Якщо знаходять бодай щось, то готують великий розкоп.
Працюючи, археологи не квапляться. Щоб не пошкодити пам'яток давнини, вони застосовують здебільшого легкі лопати, ножі, пензлі. Усю поверхню розколу поділяють на квадрати зі стороною 10 метрів. Такі самі квадрати, тільки в сантиметрах, креслять на папері. Це дає змогу точно фіксувати й замальовувати всі знахідки. Крім того, археологи ретельно записують у щоденниках, як відбуваються розкопки.
Знайдені речі надсилають до лабораторії. Там з'ясовують їх вік і призначення, ретельно описують прикмети й ознаки. Із дрібних шматочків збирають і склеюють цілі предмети. Так знахідкам дають нове життя.

?        На якi етапи подiляється праця археологiв?
?        Як ви вважаєте, праця археологiв є важкою чи легкою? Пояснiть чому?

          Археологiчними дослiдженнями захоплювалося чимало українцiв. Видатний український поет Тарас Шевченко, подорожуючи Україною, узяв участь у створеннi Програми збереження iсторичних пам’яток Криму, зафiксував чимало стародавнiх курганiв, пам’яток козацької слави, серед яких руїни столиці Української козацької держави -  Чигирина. Йому належать слова: «Люблю археологiю - таємничу матiр історії». 
?        Помiркуйте, чому Шевченко вважав археологiю матiр’ю iсторiї?
          Українськi археологи здобули визнання у свiтi завдяки зробленим важливим вiдкриттям. Чимало археологiчних пам’яток відшукав Вiкентiй Хвойка . Одним з них стала знахiдка поселень так званих трипiльцiв. Якою була самоназва цього давнього народу, що заселяв значну територiю мiж Днiпром та Днiстром  — невiдомо.
          Так їх стали називати за назвою села Трипiлля на Київщині. У 1896р. археолог розкопав першi поселення цього народу .
 Вiкентiй Хвойка був одним iз засновникiв Київського міського музею старожитностей мистецтва (сучаснi Нацiональний музей iсторiї України і Нацiональнiй художнiй музей) .  Протягом багатьох  рокiв працював у ньому завiдувачем вiддiлу археології.  Вшановуючи пам’ять видатного українського археолога, його iм’ям у 1962 р. назвали одну з вулиць Києва. Вона розташована поблизу Кирилівської стоянки первiсних людей, яку вiн дослiджував.
 Розкопки найбільшого у світі Трипільського поселення
Пiзнавальне завдання
Уявiть, що ви археолог,  який зробив сенсацiйне вiдкриття: розкопав рештки дуже давнього людського поселення. З’ясуйте за знайденими рештками, яким було життя мешканцiв цього поселення, чим вони займалися.
3.  Де зберігаються речові джерела.
Знайдені археологами рештки минувшини зберігаються в різних музеях. 
Музей (гр. muséion — місце, присвячене музам, храм муз,) – місце, де зберігаються речові історичні пам’ятки. 
Є музеї історичні, технічні, природознавчі, краєзнавчі, мистецтвознавчі тощо. 
Один із найстаріших музейних закладів нашої держави - Національний музей історії України в місті Києві. У ньому зберігаються унікальні археологічні, монетні колекції, зразки одягу, посуду, хатнього начиння, а також зброя, старовинні книги, ікони, картини та вироби народних майстрів - загалом понад 800 тис. експонатів. Усі вони відображають історію України від найдавніших часів до сьогодення.
Національний музей історії України

?                    Хто з вас був у краєзнавчому музеї?
?                    Що ви там бачили?
?                    А що означає слово «музей»?
       Перший музей старожитностей в Україні  було засновано у 1810 р. у Феодосії.   Більшість його експонатів склали твори мистецтва, подаровані місцевими колекціонерами. Найбільшим у нашій державі є Музей народної архітектури в с. Пирогове  під Києвом .  На площ в 150 га розміщено понад 300 пам’яток народної архітектури з усіх регіонів України. 
      В Україні є дуже незвичні музеї: музей у катакомбах під Одесою, музей лісу на Закарпатті, музей однієї вулиці в Києві. «Найсолодшими» можна назвати музей цукру на Вінничині і музей бджільництва на Полтавщині.  

Запитання та завдання для закріплення матеріалу:
1.Що таке археологія?
2.     Яку роботу виконують археологи?
3.Визначте ім'я представленого на портреті археолога. Які народи він вивчав за речовими джерелами? Як ви оціните його  вклад у розвиток історичної науки?
 








5. Подивіться відео та виконайте завдання
Скіфи

 Домашнє завдання: 
1.                 Опрацювати § 3 с.22-29
2.                 Скласти розповідь про один день роботи археолога.
Література: Власов В.С. Історія України(Вступ в історію) - Київ, Генеза, 2013р. 

Немає коментарів:

Дописати коментар