урок 5 Мова як джерело знань про минуле

Тема: Мова як джерело знань про минуле. Фольклор 

Мета: з’ясувати, яке значення має мова та усна народна творчість для вивчення минулого, які цінні свідчення можна в них знайти; розвивати навички роботи з джерелами інформації; вчити будувати коротку зв’язну розповідь, характеризуючи джерела інформації; виховувати шанобливе ставлення до української мови та пам’яток усної народної творчості.

Поняття: мова, історизми, фольклор

На уроці навчитеся:

застосовувати поняття "мова", "історизми", "фольклор"; наводити приклади слів, із яких можна довідатися про давні часи, прилади прислів'їв, легенд та казок про минуле українського народу.
! Уважно прочитайте текст. Запишіть визначення понять у зошити. Виконайте завдання до уроку та  для закріплення матеріалу.
Дайте відповіді на запитаня

?        Назвіть види історичних джерел, з якими ви ознайомилися на минулому уроці.

?        Наведіть приклади писемних історичних джерел.

?        Яку інформацію можна отримати з історичних джерел?

 ?        Де зберігаються письмові джерела? Розкажіть, що ви знаєте про архіви.

План : 

1.     Які свідчення минулого можна знайти у мові.

2.     Усна народна творчість.

В ескімосів — народу, який проживав за  Полярним  колом,  біля  Північного

Льодовитого океану,  є понад десяток слів  на  позначення  снігу.  А  в  народів

Африки,  які  живуть  біля  екватора, слова, що означає поняття «сніг», взагалі немає, 
Як ви вважаєте, з чим це пов’язано?

1. Які свідчення минулого можна знайти у мові.

          Мова — найдавніша форма спілкування людей. Протягом тисячоліть вона зберігає безцінні відомості про життя людей в усі часи. Кожна мова, давня чи сучасна, - це пам'ятник одного з народів, який жив колись на землі чи живе зараз. 
Мова не є застиглою, вона змінюється упродовж століть і десятиліть. Поступово з’являються слова на позначення нових предметів, речей або явищ, іноді нові слова запозичуються з інших мов. У 1961 році Юрій Гагарін став першою людиною, яка полетіла в космос. Відтоді нам відомі слова «космонавт», «космічний корабель» , «ракета». Ваші бабусі та дідусі в дитинстві не вживали такі звичні сьогодні слова, як «комп’ютер» або «супермаркет».

Ми майже не задумуємося над тим, звідки походять і коли виникли слова якими ми щодня користуємося.  Досліджують походження слів учені-мовознавці. Слова бувають активними і пасивними.

 ?     Поміркуйте, які слова називають «активними», а які — «пасивними».

Отже, активними називають слова, якими ми послуговуємося регулярно, щодня. До пасивних зараховують слова, що вийшли з активного вжитку. Такі слова називають архаїзмами, тобто застарілими словами. Наприклад, замість слова «рать» сьогодні говорять «військо», слово «піїт» означає «поет», а слово «мир» — «громада».

➤Прочитайте наведені у схемі іншомовні слова. Як ви вважаєте, за яких обставин у минулому кожне з них могло закріпитися в українській мові? Про що свідчить наявність у нашій мові такої великої кількості іншомовних слів?

Пасивними також називають слова-історизми.

Історизми - це слова, пов’язані з тим чи іншим періодом історичного розвитку народу.

 Так, за часів Київської Русі вживалися слова «князь», «боярин» та «воєвода». Слова «козак» та «гетьман» засвідчують козацьку добу в історії України.

2. Усна народна творчість.

?        Що таке усна народна творчість?

?        Які твори ми відносимо до усної народної творчості?

          Усна народна творчість — це поетична історія народу. Тут і родинні оповіді, і перекази про походження назв сіл, міст, річок, озер, і розповіді про видатних людей і важливі історичні події. Кожен народ має свої легенди. Ми з вами повинні знати й пишатися легендами свого народу.

Фольклор — з англ. Folklore- означає «народна мудрість», «знання народу» - усна народна творчість, тобто пісні, казки, прислів'я, приказки, і  ін.

          Першим і найдавнішим жанром героїчного епосу українського народу були билини. У них згадано лише такі міста, як Київ (найчастіше), Чернігів, Суздаль, Галич, Новгород. Центральні персонажі — Ілля Муромець, Альоша Попович, Добриня, Гліб Володієвич та інші, які  є історичними особами, чиї імена зафіксовані у «Повісті минулих літ», інших хроніках та рукописних документах того часу. 

          Поряд з історичними постатями трапляються вигадані чи містичні істоти, зокрема Змій-Горинич, якого поборов Добриня, елементи фантастики, а подекуди й казок. Попри міфологічні елементи, билини є історичним епосом, а не художнім вимислом. У билинах з казковими елементами переважає історична конкретика: точно зазначено місця подій (Київ, Новгород, Чернігів), відтворено імена і діяльність київських князів та їхніх нащадків. Вони в основному збігаються з літописними записами про діяння князів.

     Пам’ятка  «Як працювати з пам’яткою фольклору – як джерелом інформації»

1. Уважно прочитайте текст джерела історичної інформації.

2. Визначте, яким народом  складений текст джерела  і до якої групи населення належать головні персонажі.

3.    Установіть час появи даного джерела, як можна охарактеризувати той історичний період, коли було складене джерело? Що ви про нього знаєте?

4.  Визначте, про яку конкретну історичну особу або подію йде мова в тексті джерела?

5.Наскільки правдиво в джерелі висвітлені історичні події? Спробуйте довести свої міркування. Знайдіть у тексті ті місця, що допоможуть аргументувати вашу думку.

6.  Що є нереальним у тексті джерела? З якою метою, на ваш погляд, автор (автори) вдалися до вигадки?

7.    Чим дане джерело інформації збагатило ваші знання?

8.   На які міркування наштовхує вас зміст даного джерела? Які висновки можна зробити?

Використовуючи пам`ятку, проаналізуйте  фольклорні пам’ятки нашої країни 

Легенда про заснування Києва

«Повість минулих літ»

«.. .Коли ж поляни жили особно і володіли родами своїми, — бо й до сих братів існували поляни і жили кожен із родом своїм на своїх місцях, володіючи кожен родом своїм, — то було [між них] три бра­ти: одному ім'я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив, і сестра їх — Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щековицею, а Хорив — на третій горі, од чого й прозвалася вона Хоривицею. Зробили вони городок [і] на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом. І був довко­ла города ліс і бір великий, і ловили вони [тут] звірину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими і називалися полянами. Од них ото є поляни в Києві й до сьогодні.

          Інші ж, не знаючи, говорили, ніби Кий був перевізником, бо тоді коло Києва перевіз був з тої сторони Дніпра. Тому [й] казали: «На перевіз на Київ». Коли б Кий був перевізником, то не ходив би він до Цесарограда». 

Запитання та завдання для закріплення матеріалу:

1. Знайди до застарілих слів сучасний відповідник.

Уста — … 

Злато — … 

Перст — … 

Град — … 

2. Ознайомтесь із прикладами українських народних приказок різних періодів нашої Батьківщини та дайте відповіді на питання.

Українські народні приказки та прислів’я
Побутові	Козацькі	Природа та явища
Бджола мала, а й та працює. Без діла жить — тільки небо коптить. Без діла слабіє сила. Без охоти нема роботи. Без роботи день роком стає. Без сокири не тесляр — без голки не кравець. Без труда нема плода. Не дивись на чоловіка, а на його діло. Не кайся рано встати, а кайся довго спати.	Без гетьмана військо гине. Береженого Бог береже, а козака – шабля. Гетьман знає, що в нас нічого немає. Де байрак, там і козак. Де два козаки, там три гетьмани. Де козак, там і слава. Дівчина родиться, а козак на коня садовиться. До булави треба голови.	До першого грому земля не розмерзається. Грім гримить - хліб буде родить. Хто в марті сіяти не зачинає, той про своє добро забуває. Кинь ячмінь в болото - вбере тебе в золото. Сухий березень, теплий квітень, мокрий май - буде хліба урожай. Сухий марець, мокрий май - буде жито, як той гай. Березень сухий, а мокрий травень - буде каша й коровай.

1) Чому прислів’я та приказки називають народною мудрістю?

2) Чому, на вашу думку,  прислів’я та приказки для істориків одні з найцінніших історичних джерел?

3) Наведіть приклади приказок, котрими користуються у вашій сім’ї.

4) Чому нас навчають вище наведені  приказки та прислів'я?

Домашнє завдання:  

1.     Опрацювати §  9 (с.53-61)

2.     Знайти і виписати в зошит  прислів’я  або приказки , які  можна використати як джерело інформації про минуле. Поясніть, їх значення (усно)
Література: Власов В.С. Історія України(Вступ в історію) - Київ, Генеза, 2013р.